Косоокість – проявляється відхиленням від точки фіксації одного з очей.
Окрім косметичного недоліку, вельми тяжкого в психологічному відношенні, косоокість супроводжується серйозним розладом бінокулярних функцій очей.
Косоокість значно погіршує зорову здатність людей і, в подальшому, обмежує їх в виборі професії.
У дитини з косоокістю, в результаті порушення правильної спільної роботи обох очей, з ока, що частіше косить зорові образи в головний мозок не передаються. Відбувається це для уникнення хаосу в зоровій системі.
Тривале вимкнення з роботи одного з очей призводить до функціонального зниження гостроти зору і розвитку амбліопії (лінивого ока).
Причини появи косоокості можуть бути різними. Часто вирішенню питання про тактику лікування передує обстеження у невропатолога. Важливо впевнитися, що у дитини нема неврологічних захворювань, які сприяють розвитку косоокості. Якщо ж їх виявлено, то лікування буде проводитись в кооперації з дитячим невропатологом.
Різні види косоокості потребують різних підходів в лікуванні.
Тактика лікування косоокості визначаються його характером і ступенем виразності.
В деяких випадках, коли косоокість виправляється окулярами, назначаються окуляри в комплексі з апаратним лікуванням з розвитку гостроти зору, координації м’язового апарату та відновленню бінокулярного зору
Яка причина виникнення співдружньої косоокості?
1. Причиною розвитку співдружньої косоокості є неузгоджена робота очей, неможливість їх сумісної роботи. Це порушення може бути наслідком багатьох причин вродженого або набутого характеру: наявність у дитини далекозорості, яка перевищує вікову норму, короткозорості, астигматизму;
2. Травми та захворювання центральної нервової системи;
3. Аномалії розвитку та прикріплення окорухових м’язів;
4. Тимчасові парези та паралічі окорухових м’язів;
5. Знижений зір на одному оці;
6. Інфекційні та соматичні захворювання;
7. Спадковість, наявність косоокості у одного з батьків.
Всього на сьогоднішній день в офтальмології відомо близько 25 видів дитячої косоокості, кожен з яких потребує особливого, індивідуального підходу до лікування. Вроджена косоокість з’являється на 1-му році життя дитини. В основі її розвитку лежать тимчасові парези, паралічі нервів, які відповідають за окорухові м’язи, а також вроджені аномалії вказаних м’язів. В цих випадках без хірургічного лікування, на жаль, не обійтись. Набута косоокість може з’явитись у віці від 1,5 до 3-4 років. Справа в тому, що в цьому віці продовжується формування більш тонких структур зорової системи, а також формується бінокулярний (можливість бачити предмети в просторі об’ємними) зір. Дитина підростає, починає роздивлятись картинки, грати в розвиваючі ігри – у неї виникає та поступово збільшується зорова робота. Тому саме в цей період є ризик виникнення косоокості, який значно підвищується, якщо у дитини вроджена далекозорість, яка перевищує вікову норму. Провокуючим чинником появи косоокості у дітей може стати будь-який стрес для організму: щеплення, вірусне захворювання, переляк або удар, висока температура.